Основна роль в системі антикризового управління підприємством відводиться широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Це пов"язано з тим, що успішне застосування цих механізмів дозволяє не тільки зняти фінансовий стрес загрози банкрутства, але й в занчній мірі позбавити підприємство від залежності використання позичкового капіталу, прискорити темпи його розвитку.

Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється за такими основними етапами:

1. Усунення неплатоспроможності.

2. Відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги).

3.  Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

1. Усунення неплатоспроможності. Відновлення здатності до здійснення платежів за своїми невідкладними фінансовими зобов"язаннями з тим, щоб попередити виникнення процедури банкрутсва, є найбільш невідкладним завданням в системі заходів фінансової стабілізації підприємства, незалежно від того, яким за результатами діагностики банкрутства був визнаний маштаб кризового стану підприємства.

 2. Відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги). Хоча неплатоспроможність підприємства може бути усунена в продовж короткого періоду за рахунок здійснення ряду аварійних фінансових операцій, причини, що породжують неплатоспроможність, можуть залишитися незмінними, якщо не буде відновлена до безопасного рівня фінансова стійкість підприємства. Це дозволить усунути загрозу банкрутства не лише в короткому, але й в відносно більш тривалому періоді часу.

3. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді. Повна фінансова стабілізація досягається лише тоді, коли підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу в процесі свого економічного розвитку, тобто створило передумови стабільного зниження вартості використовуємого капіталу і постійного зростання своєї ринкової вартості. Ця задача потребує прискорення темпів економічного розвитку на основі внесення певних коректив в окремі параметри фінансової стратегії підприємства. Зкоректована з урахуванням несприятливих факторів фінансова стратегія підприємства повинна забезпечити високі темпи стійкого зростання його операційної діяльності при одночасній нейтралізації загрози банкрутства в майбутньому періоді.

Кожному етапу фінансової стабілізації підприємства  відповідають певні її  внутрішні механізми, які в практиці фінансового менеджменту прийнято поділяти на оперативний, тактичний і стратегічний (табл. 3.1.). Вищеназвані внутрішні механізми фінансової стабілізації носять "захисний" або "наступальний" характер.

Оперативний механізм фінансової стабілізації, заснований на принципі "відсікання зайвого", представляє собою захисну реакцію підприємства на несприятливий фінансовий розвиток та позбавлен будь-яких наступальний управлінських рішень. Тактичний механізм фінансової стабілізації представляє собою переважно наступальну тактику, спрямовану на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку та вихід до фінансової рівноваги підприємства. Стратегічний механізм фінансової стабілізації представляє собою виключно наступальну стратегію фінансового розвитку, що забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів та має на меті прискорення економічного зростання підприємства в цілому.

Розглянемо більш подробно кожен з внутрішніх механізмів, використовуємих на окремих етапах фінансової стабілізації підприємства.

1. Оперативний