|
Фундаментальна діагностика банкрутства підприємств характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, яка
здійснюється на основі методів факторного аналізу та прогнозування. Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства являються:
n поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих в процесі експрес-діагностики банкрутства n підтвердження отриманої попередньої оцінки
маштабів кризового фінансового стану підприємства n прогнозування розвитку окремих факторів, спричиняючих загрозу банкрутства підприємства, та їхніх негативних наслідків n оцінка та
прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.
Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється за наступними основними етапами:
1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. 2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних
методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. 3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів. 4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього потенціалу.
5. Остаточне визначення маштабів кризового фінансового стану підприємства.
1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. Факторний аналіз та прогнозування
складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів повинна бути приділена особлива увага. В процесі вивчення та оцінки ці фактори поділяються на дві основні групи: не
залежні від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні) та залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні). Внутрішні фактори кризового фінансового розвитку в свою чергу
поділяються при аналізі на три підгрупи: а) соціально-економічні фактори загального розвитку країни. В складі цих факторів розглядаються лише ті, які здійснюють негативний вплив на господарську
діяльність даного підприємства, тобто формують загрозу його банкрутству. б) Ринкові фактори. При розгляданні цих факторів досліджуються негативні для даного підприємства танденції розвитку товарних
і фінансових ринків. в) Інші зовнішні фактори. Їхній склад підприємство визначає самостійно з урахуванням специфіки своєї діяльності. Внутрішні фактори кризового фінансового
розвитку також поділяються при аналізі на три підгрупи в залежності від особливостей формування грошових потоків підприємства: а) фактори, пов"язані з операційною діяльністю;
б) фактори, пов"язані з інвестиційною діяльністю; в) фактори, пов"язані з фінансовою діяльністю.
Основні внутрішні та зовнішні фактори кризового фінансового розвитку наведені в таблиці 2.3.
2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. Основу такого аналізу
складає виявлення ступеню негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. В процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:
n Повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів. При здійсненні цього аналізу суттєво розширюється круг об"єктів "кризового поля", а також система показників-індикаторів можливої
загрози банкрутства; n Кореляційний аналіз. Цей метод використовується для визначення ступеню впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку підприємства. Кількісно ступень цього
впливу може бути вимирений за допомогою одно- або багатофакторних моделей кореляції. За результатами такої оцінки проводиться упорядкування окремих факторів за ступенем їхнього негативного впливу на фінансовий
розвиток підприємства; n СВОТ-аналіз (SWOT-analysis). Назва цього методу представляє аббревіатуру початкових літер, які характеризують об"єкти цього аналізу:
S - Strength (сильні сторони підприємства) W - Weakness (слабкі сторони підприємства)
O - Opportunity (можливості розвитку підприємства)
Основним змістом СВОТ-аналізу являється дослідження характеру сильних та слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх
факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.
n Аналітична "Модель Альтмана". Вона представляє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на
комплексному обліку найважливіших показників, що допомогають виявити кризовий фінансовий стан підприємства. Звертаючи увагу на той факт, що дана модель є найбільш розповсюдженим критерієм визначення можливого
банкрутства підприємства в розвинутих країнах, приділимо їй особливу увагу.
В процесі вивчення фінансового стану 19 підприємств американський економіст Едуард Альтман звернув увагу на те, що певні комбінації відносних показників мають високу здатність характеризувати імовірність
швидкого банкрутства того чи іншого підприємства та одержав так званий "Z-рахунок Альтмана". На основі використання прийомів статистичного методу, який називають "аналізом множинних
дискримінант", було розраховано параметри кореляційної лінійної функції:
Z = EAnXn,
де Z - показник неплатоспроможності підприємства; A - параметри, які показують міру впливу показників на імовірність банкрутства; X - показники (фактори впливу) діяльності підприємства.
Ця модель була двуфакторною, зокрема, у розрахунках використовувалися такі показники, як коефіцієнт покриття і коефіцієнт фінансової залежності. Постає запитання: чи можна у дійсності, користуючись такою простою
функцією, адекватно розв"язати задачу, тобто чи можна імовірність банкрутства передбачити, використовуючи тільки два показники? Відповідь на це запитання ствердна: найчастіше, досліджуючи функціонування
різноманітних господарських систем, обмежуються використанням простої функції. Поряд з тим очевидно, що прогнозування неплатоспроможності підприємства за допомогою двофакторної моделі не забезпечує високої точності
розрахунків, бо не враховується вплив інших показників, які характеризують ділову активність і ефективність функціонування підприємства. Потрібна була складніша функція, залежна від більшої кількості змінних. Продовжуючи свої дослідження, Альтман за результатами обстеження 66 підприємств (з них половина збанкрутували , а решта працювали успішно), з використанням 22 аналітичних коефіцієнтів вивів
комбінацію найважливіших з них для визначення рівнів можливого банкрутства підприємств, - це так звана модель "Altman Z-score". Вона являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний
потенціал підприємства і результати його роботи за звітний період:
Z = EAnXn,
де n змінюється від 1 до 5. П"ятифакторна модель має такий вигляд:
Z = 1,2K1 + 1,4K2 + 3,3K3 + 0,6K4 + 0,99K5,
де: Z - інтегральний показник рівня загрози банкротства (Z-рахунок Альтмана);
K1 - частка власних оборотних засобів в активах підприємства;
K2 - нерозподілений прибуток у загальному обсягу активів (показує рентабельність активів, розраховану з використанням
величини нерозподіленого прибутку); K3 - частка прибутку (до сплати процентів і податків) у загальному
обсягу активів (характеризує рентабельність активів, розраховану з використанням показника балансового прибутку);
K4 - ринкова вартість акціонерного капіталу у загальному обсягу боргових зобов"язань;
K5 - виручка від реалізації у загальному обсягу активів (характеризує віддачу активів).
Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана оцінюється за наступною шкалою: Значення показника "Z" Ймовірність банкрутства До 1,8 Дуже висока 1,81 - 2,70 Висока
2,71 - 2,99 Можлива 3,00 та вище Дуже низька Важливо пам"ятати, що ніколи імовірність банкрутства не може бути оцінена як нульова. Особливо це стосується українських підприємств, на діяльність яких
значною мірою впливають фактори неекономічного характеру. Для українських підприємств "Z-рахунок Альтмана" виводиться на основі двох форм звітності - №1 "Баланс підприємства" та №2 "Звіт про
фінансові результати підприємства". Для отримання реальних, об"єктивних даних необхідно, щоб якість фінансової звітності була високою. У цьому заінтересоване в першу чергу саме підприємство, бо з обчисленого
результату можна судити про фінансовий стан фірми в цілому, а це дасть змогу розробити стратегію її функціонування. Досвід використання цієї моделі в ряді країн - США, Канаді, Бразилії, Австрії,
Японії - показав, що спрогнозувати ймовірність банкрутства за її допомогою за один рік можливо з точністю 90%, за два роки - 70%, за три - 50%. Але незважаючи на ефективність та відносну простоту використання цієї
моделі для оцінки загрози банкротства, в наших економічних умовах вона не дозволяє отримати достатньо об"єктивний результат. Це обумовлено розбіжностями в врахуванні окремих показників, впливом інфляції на їхнє
формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів та іншими об"єктивними причинами, які визначають необхідність коректировки коефіцієнтів значимості показників, наведених в моделі
Альтмана, та врахування ряду інших показників оцінки кризового розвитку підприємства. 3.
Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів. Такий прогноз здійснюється на основі розробки спеціальних багатофакторних регресійних моделей, використання в цих
цілях аналітичного апарату СВОТ-аналізу та інших методів. В процесі прогнозування враховуються фактори, що мають найбільший негативний вплив на фінансовий розвиток та представляють найбільшу загрозу банкрутства
підприємства в майбутньому періоді.
-забезпечити зростання чистого грошового потоку; -знизити загальну суму фінансових зобов"язань; -реструктуризувати свої фінансові зобов"язання шляхом переводу їх з
короткострокової форми в довгострокову; -знизити рівень поточних витрат і коефіцієнт операційного леверіджу; -знизити рівень фінансових ризиків в своїй діяльності;
-позитивно змінити інші фінансові показники незважаючи на негативний вплив окремих факторів. Узагальнюючу оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому
перспективному періоді дозволяє отримати прогнозуємий в динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства, який розраховується за слідуючою формулою:
ЧДП
КНуб = -----------
ФО
де КНзб - коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді; ЧДП - очікуєма сума чистого грошового потоку; ФО - середня сума фінансових зобов"язань. Остаточне визначення
маштабів кризового фінансового стану підприємства. Ідентифікація маштабів кризового фінансового стану повинна включати аналітичні та прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства та визначати можливі
напрямки відновлення фінансової рівноваги підприємства. В таблиці 2.4.
наведені критерії характеристик маштабів кризового фінансового стану підприємства, а також найбільш адекватні їм способи реагування (включення відповідних систем захисних фінансових механізмів).
Проаналізувавши вищезгадані методи діагностики банкрутства підприємства, приходимо до висновку, що саме фундаментальна діагностика банкрутства дозволяє отримати найбільш чітку картину кризового фінансового стану
підприємства, зпрогнозувати розвиток окремих факторів, що представляють загрозу банкрутства, та їх негативні наслідки, а також конкретизувати форми і методи майбутнього фінансового оздоровлення за рахунок внутрішнього
фінансового потенціалу, якщо таке можливо. За умови, якщо таке оздоровлення представляється неможливим, а маштаб кризового стану підприємства визнан як фінансова катастрофа, то підприємство визнається банкрутом.
Процедура визнання підприємства банкрутом буде розглянута в наступному підрозділі. |