1. Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка
об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян
України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
2 Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань
3 Торгово-промислова палата є юридичною особою.
4. Торгово-промислова палата відповідає за своїми зобов'язаннями всіма коштами та майном, що належать їй.
Стаття 1. Торгово-промислова палата Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року
1. Діяльність торгово-промислової палати припиняється шляхом її ліквідації.
2. Ліквідація торгово-промислової палати провадиться за рішенням засновників торгово-промислової палати або за рішенням її вищого керівного органу.
Торгово-промислову палату може бути ліквідовано також за рішенням суду у випадках і порядку, встановлених законодавством України.
3. Час припинення діяльності торгово-промислової палати наступає з моменту внесення запису про це до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
4. Майно та кошти ліквідованої торгово-промислової палати після задоволення вимог усіх
кредиторів розподіляються у порядку, передбаченому законодавством.
Стаття 10 Припинення діяльності торгово-промислової палати Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року
1. Торгово-промислові палати можуть мати у власності будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, кошти, цінні папери та інше майно, необхідне для здійснення статутних завдань
2. Джерелами формування майна торгово-промислових палат є вступні та членські внески, прибуток від господарської діяльності торгово-промислових палат, створених ними підприємств та
інших організацій, інші доходи та надходження, отримання яких не суперечить законодавству
України.
3. Майно торгово-промислових палат використовується для забезпечення їх статутної
діяльності.
У разі виходу або виключення відповідно до статуту із складу членів торгово-промислової палати
сплачені членські внески не повертаються і претензії на частину майна торгово-промислової
палати не задовольняються. Майно та кошти торгово-промислової палати у разі виходу або
виключення із складу її членів поділу не підлягає.
Стаття 12. Майно торгово-промислових палат. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року
1. АРХІВНІ УСТАНОВИ
Архівні установи - це архіви, інші заклади або структурні підрозділи, що забезпечують облік,
зберігання і використання архівних документів, формування Національного архівного фонду або
здійснюють управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність в цій галузі
Діяльність архівних установ здійснюється у порядку, визначеному Основами
законодавства України про культуру, цим Законом та іншими актами законодавства
Стаття 2 Архівні установи Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 року
Систему архівних установ України становлять
• Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України,
• центральні державні архіви,
• галузеві державні архіви,
• державні архівні установи Республіки Крим,
• місцеві державні архівні установи,
• архівні підрозділи самоврядних наукових установ, державних
• музеїв та бібліотек,
• архівні підрозділи державних органів, підприємств, установ і
• організацій,
• архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян, підприємств,
• установ і організацій, заснованих на колективній та приватній
• формах власності,
• науково-дослідні установи в галузі архівної справи
Стаття 6 Система архівних установ Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 року
3. ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я
Стаття 17 Визначення професійно-технічного навчального закладу Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року
До професійно-технічних навчальних закладів належать
• професійно-технічне училище відповідного профілю,
• професійне училище соціальної реабілітації,
• вище професійне училище,
• професійно-художнє училище,
• художнє професійно-технічне училище,
• вище художнє професійно-технічне училище,
• училище-агрофірма,
• вище училище-агрофірма,
• училище-завод,
• центр професійно-технічної освіти,
• навчально-виробничий центр,
• центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів,
• навчально-курсовий комбінат,
• навчальний центр,
• інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну
• освіту
Стаття 18 Типи професійно-технічних навчальних закладів Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року
4. БІБЛІОТЕКИ
Бібліотека- це бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-
інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформаціє , які містять і зберігають
знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного
потенціалу суспільства
Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити до складу юридичної особи
Стаття 2 Бібліотека Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»
від 27 січня 1995 року
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) бібліотек може
відбуватися відповідно до чинного законодавства
Перереєстрація бібліотеки проводиться в разі зміни форми власності або назви бібліотеки і
здійснюється в порядку, встановленому для її реєстрації
Забороняється приватизація і перетворення (перепрофілювання) бібліотек, які є юридичними
особами і засновані на державній формі власності
У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої є бібліотека, одночасно можуть бути
приватизовані бібліотечні фонди та інше майно, необхідне для Гі діяльності, за наявності
зобов'язання нового власника продовжити подальше функціонування бібліотеки протягом десятії
років В разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не підлягає приватизації, а рішення
щодо подальшого управління ним або передачі його у господарське відання приймає орган
приватизації
Стаття 14 Реорганізація бібліотек Закон України «Про бібіютеки і
бібліотечну справу» від 27 січня 1995 року
5. ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ
Діяльністю у сфері культури є
• створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та мистецтва,
• збереження та використання культурних цінностей,
• естетичне виховання,
• організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян
• Суб'єктами діяльності у сфері культури є
• професійні творчі працівники, професійні творчі колективи, працівники культури, окремі громадяни,
• державні і приватні заклади, підприємства, організації і установи, що діють у сфері культури,
• творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, їх підприємства,
• держава в особі її органів влади та управління
Діяльність у сфері культури здійснюється на професійній чи аматорській основі у порядку, визначеному цими Основами, законодавством України про підприємства, підприємницьку
діяльність, некомерщйні організації та об'єднання, а також законодавством, що регулює
конкретні види діяльності у сфері культури
Стаття 12 Діяльність у сфері культури Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 року
В Україні гарантується розвиток мережі різних за видами діяльності та формою власності закладів, підприємств та організацій культури театрів, філармоній, професійних творчих
колективів, кіностудій, організацій телебачення, радіомовлення, кіновідеопрокату, видавництв,
редакцій, музеїв, художніх галерей (виставок), бібліотек, архівів, клубних закладів, кінотеатрів, цирків, парків культури та
відпочинку, навчальних закладів і наукових установ, позашкільних закладів естетичного виховання
і дозвілля дітей та юнацтва, дизайнерських, реставраційних центрів і майстерень, історико-
культурних, архітектурних заповідників,
заповідних територій тощо
На території кожної адміністративно-територіальної одиниці створюється соціальне необхідний комплекс закладів, підприємств і організацій культури
Заклади, підприємства і організації культури здійснюють ті види культурної та господарської
діяльності, які визначені статтею 12 цих Основ і відповідають цілям, передбаченим їх статутами
(положеннями)
Створення, реорганізація та ліквідація закладів, підприємстві організацій культури здійснюються відповідно до чинного законодавства України
Спеціально уповноважені центральні органи державного управління затверджують і
звільняють з посади керівників державних закладів, підприємств, організацій та установ
республіканського підпорядкування або встановлюють відповідно до законодавства інший порядок їх
призначення і звільнення.
Не допускається ліквідація закладів, підприємств і організацій культури у зв'язку з позбавленням їх приміщень, які передаються у власність чи безплатне користування релігійним
організаціям, а також їх перепрофілювання з іншою метою під час роздержавлення і приватизації
Стаття 21 Заклади підприємства та організації культури Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 року
6 МУЗЕИ
Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження
та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до
надбань національної і світової історико-культурної спадщини
Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність
комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна,
пам'яткоохоронна робота
Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах,
організаціях, навчальних закладах
Стаття 1 Музеї, їх основні завдання та напрями діяльності Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29 червня 1995 року
1. РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян
сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури,
обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями)
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі,
релігійні братства, місіонерські товариства (міси), духовні навчальні заклади, а також
об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій Релігійні об'єднання
представляються своїми центрами (управліннями)
На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється
Стаття 7 Релігійні організації Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу,
віросповідання, напряму, течи або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного
задоволення релігійних потреб
Держава визнає право релігійної громади на Гі підлеглість у канонічних і організаційних
питаннях будь-яким діючим в Україні та за Гі межами релігійним центрам (управлінням) і вільну
зміну цієї підлеглості
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим
Стаття 8 Релігійна громада Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року
Релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у
порядку, встановленому статтею 14 цього Закону
Релігійні організації, керівні центри яких знаходяться за межами України, можуть керуватись у
своїй діяльності настановами цих центрів, якщо при цьому не порушується законодавство України
Не регламентовані законом відносини держави з релігійними управліннями і центрами, в тому
числі й тими, що знаходяться за межами України, регулюються відповідно до домовленостей
між ними і державними органами
Стаття 9 Релігійні управління і центри Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року
Релігійні управління і центри мають право відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень)
засновувати монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (міси), які діють на
підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону
Монастирі та релігійні братства можуть бути утворені також у порядку, передбаченому цим
Законом для утворення релігійних громад, з реєстрацією їх статутів (положень)
Стаття 10 Монастирі, релігійні братства і міси Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року
Релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають
право створювати духовні навчальні заклади для підготовки священнослужителів і служителів інших
необхідних їм релігійних спеціальностей Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх
статутів (положень), що
Реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону
Громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються
правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування,
включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та
учнів державних навчальних закладів
Стаття 11 Духовні навчальні заклади Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року
